The full text of this tract is shown below. (Do you want to print this tract in a different version than the one listed? Contact us and let us know what you're looking for—we may be able to create the alternate version for you at no charge.)

ТЕ, ЩО БОГ ЗРОБИВ ДЛЯ МЕНЕ, ВІН МОЖЕ ЗРОБИТИ ДЛЯ ВАС

Я не зростав у християнській сім’ї. Ще хлопчиком мене віддали до Недільної школи, але у підлітковому віці я вирішив піти “своїм” шляхом. В тринадцять почав вживати наркотики. До п’ятнадцяти років вже не було таких, які б я не спробував, в тому числі з використанням голок. Спочатку я робив все, що мені заманеться, але потім відчув, що вже не можу спинитись. Здавалося, я не міг знайти в собі сили кинути. Вся мета життя на той момент полягала в тому, щоб гуляти, тусуватися з «друзями» і не мати жодних обмежень.

Я кинув школу десь у 15 років, не закінчивши 10-го класу. Я бунтував проти усіх правил. Це призвело до конфліктів із законом. Моє життя було наповнене злочинністю, наркотиками та речима, пов’язаними з таким способом життя. У мене завжди були проблеми з законом, я потрапляв і виходив з в’язниці більше разів, ніж я можу пригадати. Коли мені було трохи більше 20 років, я вже відбув тюремні терміни у штатах Флориді та Джорджії.

У 1978 році мене умовно-достроково відпустили в перехідний дім. Приблизно через 75 днів мене знову заарештували за звинуваченням пов’язаним з наркотиками і я втретє потрапив до в’язниці. Я сидів у в’язниці в маленькому містечку штату Джорджія. Пам’ятаю, мені здавалося, ніби земля втекла з-під ніг. Я був у такому глибокому розпачі, що думав про самогубство. Життя, що складалося з переходу від однієї дози до іншої, від однієї чарки до іншої, від однієї тюремної камери до наступної, просто не варте того, щоб жити. Тоді втрутився Господь.

Я скористався своїм єдиним телефонним дзвінком, щоб зателефонувати єдиній людині, яку знав у цьому маленькому містечку. Це був мій колишній куратор з програми реабілітації від наркотичної залежності. Його не було вдома, але слухавку підняли його батьки, що виявились біблійними християнами. Хоча вони мене не знали і навіть ніколи не бачили, вони вирішили навідати мене у в’язниці. Усе, що вони мені говорили і з якою щирістю вони це говорили, вразило мене глибоко в серце.

Вони принесли мені Біблію. Тепер вже я знаю, що Господь використав цих чудових людей, щоб через них свідчити мені Євангеліє.

Я повернувся до своєї камери, де був сам. У мене було кілька євангельських брошур, в яких говорилося, як отримати спасіння і я їх усі прочитав. Потім почав читати Новий Завіт. Я чув Євангеліє багато разів у дитинстві. Мені спало на думку, що якщо я хочу розповісти комусь, як отримати спасіння, то де б я міг про це знайти у Біблії? Коли я ще юнаком потрапив до в’язниці у Флориді, одна шановна пані написала мені листа, де внизу було написано: Римлян 10:13. Тепер, через багато років, той лист промайнув перед моїми очима. І я читаю цей уривок з Біблії: «Хто покличе ім’я Господнє, той буде врятований».

Я вірив, що можу бути спасенним і що я можу використати цей вірш, щоб показати комусь іншому, як вони можуть бути спасенні. Там, у тій тюремній камері, я повірив Ісусу Христу як моєму Спасителю, і Він почав визволяти мене від моїх численних залежностей, навіть у тому місці, де багато речей все ще були доступні. Шлях змін у кожного складається по різному. У моєму випадку Бог відразу ж звільнив мене від бажання вживати наркотики та алкоголь. Я вдячний Господу Ісусу за те, що Він змінив моє життя.

Я молюся, щоб коли ви читатимете це, ви могли усвідомити свою потребу і Його здатність спасати, зберігати і визволяти. Він не зважає на зовнішній вигляд чи соціальний статус. Те, що Він зробив для мене, Він може зробити для вас.

Івана 3:16

Бо так полюбив Бог світ, що віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.

Римлян 10:9,10

Якщо ти визнаєш устами, що Ісус є Господом, і повіриш своїм серцем, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш спасенний. иБо серцем віримо для виправдання, а устами проголошуємо для спасіння.

Для подальшої допомоги або ресурсів: http://larryrprice.com

Back to top of page